РГК НАБУ закликає Президента не поширювати дезінформацію про повноваження НАБУ

23 вересня на Facebook-сторінці Президента України Володимира Зеленського було розміщено відеозаклик дзвонити на гарячу лінію НАБУ з приводу усіх видів корупції. Рада громадського контролю НАБУ наголошує: Національне антикорупційне бюро України не розслідує усі корупційні злочини.

Детективи Бюро займаються кримінальними корупційними правопорушеннями, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. 

Через хибну інформацію про повноваження Бюро, гаряча лінія НАБУ буде перевантажена дзвінками щодо порушень, які не є підслідними органу. Такі дії очільника держави можуть призвести до дестабілізації роботи Бюро та викликати шквал негативу населення у зв’язку з тим, що більшість громадян не є спеціалістами у Кримінальному процесуальному кодексі України і цілком довіряють словам Президента. А отже, громадяни вимагатимуть від органу розслідування справ, які йому не підслідні.

РГК нагадує, що детективи Бюро здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, з урахуванням умов, визначених частиною 5 статті 216 КПК України, а саме:

1) злочин вчинено:

Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;

державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";

депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею Конституційного Суду України, суддею суду загальної юрисдикції, народним засідателем або присяжним (під час виконання ними цих функцій), Головою, членами, дисциплінарними інспекторами Вищої кваліфікаційної комісії;

суддів України, Головою, заступником Голови, секретарем секції Вищої ради юстиції, іншим членом Вищої ради юстиції;

прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";

особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди дорівнює або перевищує суму п'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на час вчинення злочину (960 500 з грудня 2018 року) за умови, якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертійстатті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Крім того нагадуємо, що статтею 383 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Закликаємо Президента розтлумачити сферу відповідальності НАБУ та вказати, що з приводу корупційних злочинів, які не входять до компетенції НАБУ, треба звертатися до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України. 

Якщо Президент хоче допомогти правоохоронним органам у боротьбі з корупцією, пропонуємо йому розглянути питання універсальної гарячої лінії для повідомлень про корупційні правопорушення.

Джерело: РГК НАБУ